| andrewanderme | Дата: Неділя, 09.07.2023, 15:59 | Повідомлення # 1 |
|
Заглянувший
Група: Пользователи
Повідомлень: 4
Статус: Offline
| 
Учені представили революційне відкриття, що проливає нове світло на природу часу в ранньому Всесвіті. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Astronomy, у ранньому Всесвіті час, схоже що, плине в п'ять разів повільніше, що підтверджує теорію відносності Ейнштейна, розповідається у блозі.
Це явище вперше підтверджено за допомогою квазарів, найяскравіших і найпотужніших об'єктів, відомих у космосі, використаних у якості "годинників".
Дослідження, проведене під керівництвом Джерайнта Льюїса, астрофізика із Сіднейського університету, і в співавторстві зі статистиком з Оклендського університету Брендоном Брюером, значно просунуло наше розуміння еволюції Всесвіту.
Теорія відносності Ейнштейна пророкує, що через розширення простору віддалені області Всесвіту будуть здаватися такими, що рухаються в уповільненому темпі. Час рухався вдвічі повільніше, коли Всесвіту було лише вдвічі менше років, згідно з більш ранніми дослідженнями, в яких в якості космічних годинників використовувалися спостереження за надновими.
Однак недавно проведені дослідження дають змогу зазирнути ще глибше в минуле, використовуючи квазари для вивчення історії нашого Всесвіту, що налічує 13,8 мільярда років.
Квазари, джерелом енергії яких є надмасивні чорні діри, розташовані в центрах далеких галактик, давно привертають увагу астрономів своєю величезною яскравістю та енергією. Вони діють як маяки, висвітлюючи великі регіони Всесвіту та пропонуючи унікальні знання про його структуру й поведінку.
Для вимірювання цього явища, відомого як космологічне уповільнення часу, вчені ретельно проаналізували дані з вибірки зі 190 квазарів, зібраної за два десятиліття спостережень. Цей великий набір даних зіграв вирішальну роль у досягненні успіху там, де попередні спроби не увінчалися успіхом.
Брендон Брюер наголосив на значущості цього досягнення, заявивши: "Попередні спроби використати квазари в якості космічних годинників натрапили на труднощі та призвели до деяких дивних припущень. Але наше дослідження ставить все на свої місця та підтверджує, що передбачення Ейнштейна правильні".
Процес перетворення квазарів на точні маркери часу потребував подолання складного завдання. Дослідники повинні були інтерпретувати турбулентні вибухи, які відбуваються, коли надмасивні чорні діри поглинають навколишній матеріал.
Порівнюючи зі спостереженням феєрверків, Джерайнт Льюїс пояснив, що спалахи світла від квазарів, які здаються випадковими, приховують у собі глибинні закономірності, які можна розшифрувати, щоб встановити їхню надійність як індикаторів часу.
Згідно з результатами цього дослідження, час у ранньому Всесвіті плинув у п'ять разів повільніше, ніж через трохи більше мільярда років після Великого вибуху. Важливо зазначити, однак, що це відчутне уповільнення часу не означає жодних відмінностей у реальному сприйнятті часу істотами в тих далеких регіонах.
Хоча дослідження розкриває цікаві аспекти історії Всесвіту, воно також слугує свідченням прогресу в нашому розумінні астрофізики.
Ці відкриття не тільки підтверджують справедливість теорій Ейнштейна, а й дають змогу глибше зрозуміти фундаментальну природу простору та часу.
|
| |
| |
