Додано (15.05.2023, 20:46)
---------------------------------------------
Проаналізувавши спектр світла вибуху, дослідники визначили, що він стався на відстані майже восьми мільярдів світлових років.

"Ми виміряли відстань, а потім у нас наче вискочили очі, тому що ми зрозуміли: якщо це так яскраво, як здається на наших телескопах, але це так далеко, значить, реальна внутрішня яскравість має бути просто зашкалюючою", - сказав Вайзман. "Він має бути яскравішим за будь-яку відому наднову".

Вимушена фотометрія пізніше засвідчила, що об'єкт ставав яскравішим принаймні від 16 червня 2020 року під ім'ям ZTF20abrbeie, що незвично для більшості наднових і подій приливного руйнування, оскільки вони зазвичай тривають лише кілька місяців, перш ніж згаснути, сказав Віземан.

Незалежні виявлення відбулися і в інших місцях, наприклад, за допомогою Системи останнього оповіщення про земне зіткнення астероїдів і Панорамного оглядового телескопа та Системи швидкого реагування на Гаваях, а також громадського Спектроскопічного огляду перехідних об'єктів ESO.

Єдиними іншими настільки ж яскравими об'єктами, як AT2021lwx, є квазари - галактичні ядра, які надзвичайно світяться та в яких викиди газу й пилу безперервно падають у надмасивну чорну діру з великою швидкістю. Однак AT2021lwx має мало схожості з квазарами, сказав Вайзман, додавши, що квазари мають характерне світло, яке мерехтить вгору й вниз протягом днів, місяців, років і, можливо, мільйонів років.

Команда також виключила дві інші ідеї, перша - AT2021lwx надто яскрава, щоб статися від вибуху однієї зірки, а друга - неправдоподібна, щоб це була одна зірка, яка впала в чорну діру.

"Щоб отримати стільки енергії, потрібно мати чорну діру, маса якої в 100 мільйонів разів більша за масу Сонця, і це створює проблему, бо зірка, подібна до нашого Сонця, якщо її кинути в чорну діру такого масштабу, не розлетиться на шматки і не викличе світлового шоу. Вона просто буде проковтнута цілком і просто тихо помре, просто зникне", - сказав Вайзман.

Дослідники припускають, що вибух, найімовірніше, стався внаслідок поглинання сплячою надмасивною чорною дірою величезної хмари газу, здебільшого водню, або пилу, що вибилася з орбіти.

За словами Віземана, сферичний диск вибуху, за оцінками, приблизно у 100 разів більший за нашу Сонячну систему.

"І це досить круто, оскільки його температура лише вдвічі вища за температуру поверхні Сонця, що для вибухонебезпечних об'єктів не так вже й спекотно, але все ж це близько 12 000 градусів за Цельсієм", - сказав Віземан.

Команда також відзначила присутність вуглецю та деякої кількості магнію, хоча кисень не виявлено.

"Зазвичай, коли у вас є квазар, які є цими чорними дірами, що постійно заправляються, ви бачите кисень, а ми не бачимо кисню взагалі, що спантеличує", - сказав Віземан. "Тож це те, над чим нам доведеться працювати в найближчі місяці та роки, щоб спробувати зрозуміти цей хімічний склад. Чому тут немає кисню?"

Крім того, дослідники планують провести вдосконалене обчислювальне моделювання, щоб зрозуміти, чи відповідають вони їхній теорії походження вибуху.

"З появою в найближчі кілька років нових установок, таких як Legacy Survey of Space and Time обсерваторії Віри Рубін, ми сподіваємося виявити більше подібних подій і дізнатися про них більше", - сказав Віземан у заяві, що супроводжує дослідження. "Можливо, ці події, хоча і вкрай рідкісні, настільки енергійні, що вони є ключовими процесами в тому, як центри галактик змінюються з часом".