У серпні 1920 р. тут було організовано відважне повстання проти російських загарбників. Сільська молодь обрала повстанський комітет і тримала оборону власної, Медвинської Республіки від Червоної армії протягом двох місяців. Врешті переважаючі сили загарбників таки подолали опір повстанців. За кілька кілометрів від села, у долині край річки Хороброї – так вона називалася споконвіку – варвари по-звірячому закатували полонених героїв.
Протягом усього періоду панування радянської влади до цього страшного місця було небезпечно підходити – за це людину зараховували до розряду “неблагонадійних” і брали під кагебістський нагляд. Тепер на могилі встановлено високий хрест, символічний пам’ятник, навколишня територія дбайливо огороджена. Квіти нев’янучої пам’яті поклали до могили мешканці Медвина, нове керівництво Богуславщини на чолі з головою районної державної адміністрації, головою районної організації Української Народної Партії Миколою Євтушенком, гості з Києва, велика делегація від Секретаріату УНП.
А перед цим на центральному майдані села перед пам’ятною стелою, встановленою на честь полеглих героїв, відбувся велелюдний мітинг під маєвом прапорів УНП. Директору місцевої середньої школи було вручено бібліотечку від Секретаріату УНП – видану в Австралії книжку “Злочин”, “Закон Божий”, Шевченків “Кобзар” та мультимедійний диск “Кобзар”.
Учасники урочистостей домовилися, що місцевий краєзнавець, член УНП Петро Гогуля продовжить збирання інформації про героїв Медвинського повстання, а автор цих рядків здійснить літературне опрацювання зібраних матеріалів для видання історичної брошури. Олесь ШЕВЧЕНКО
26 серпня 2005 року
Джерело: http://slovo-unp.com/index.php?archive=1125782658&subaction=list-archive&i=archive | 
